Є такі речі, які треба побачити самому, спробувати наживо, щоб зрозуміти: вони тобі потрібні. Дивна така штука — живеш собі, почуваєшся нормально, поки не спробуєш чогось. А потім якось уже й не дуже нормально почуваєшся без цього чогось. Воно тобі вже прямо-таки необхідне. Мабуть, так почувався первісна людина, зіткнувшись із «прирученим» вогнем. Не тим, що пожежа, а тим, на якому можна м’ясо посмажити і біля якого можна погрітися. І диких звірів ним відганяти. Так почувалися багато музикантів, уперше зіткнувшись із тюнерами. Приблизно так почувався і я, познайомившись із Darkglass Element.
Не скажу, що був геть скептично налаштований: Darkglass — компанія з цілком заслуженою репутацією виробника педалей найвищої якості. Але ідея такого-от приладу, який сам виробник називає просто підсилювачем для навушників і кабінет-симулятором, не здавалася мені якоюсь надто неординарною. «Гаразд, — думав я, — з’явився на планеті ще один хороший кабсим із виходом на навушники…» Як же я недооцінював Element!
При всій рясноті подібних приладів на ринку, він справді здивував, вразив, підкорив. Миттєво і по-справжньому. То що ж у ньому такого особливого?
Щоб виділитися серед подібних, прилад повинен мати відмінну якість, неординарний функціонал і привабливий дизайн. Мінімум два пункти з трьох мають бути виконані, щоб прилад не загубився на ринку в третьому-четвертому ешелоні пристроїв, до яких далеко не кожен стане гортати сторінки пошуковика. Чи варто казати, що в Darkglass Element влучання — три з трьох!
Зустрічають за одягом, тож почнімо з дизайну. У Darkglass із цим ніколи проблем не було: художній смак Doug Castro, засновника компанії, завжди був на висоті. Це постійно підтверджувалося і продуманими стандартними версіями педалей, і лімітованими виданнями з несподіваними графічними рішеннями. Але тут… Це вище всіляких похвал! Відштовхуючись від дизайнерських ідей, випробуваних ще на феноменальному компресорі Hyper Luminal, де вони вперше впровадили сенсорне керування, тут створили справжній шедевр дизайну й ергономіки.
Той факт, що Darkglass Element — це не педаль, а радше настільний чи навіть кишеньковий пристрій, дозволив відмовитися від футсвіча: не вимикати ж ногою під час гри підсилювач для навушників, справді! Тому дизайн вийшов лаконічним до краю: корпус фактично рівний з усіх боків, ніде нічого не стирчить. І виглядає це неймовірно круто! Футуристично, стильно і просто максимально круто! Світлий, злегка шорсткий металевий корпус з розумною індикацією сенсорних перемикачів і регуляторів — ніби прибув із всесвіту “Зоряних воєн”. Є в ньому щось таке цілком космічне, чарівне й архетипічне водночас. Хай йому грець, я готовий посперечатися, що Люк Скайвокер вмикав свій бас у тісному X-Wing під час довгих гіперпросторових перельотів саме в таку коробочку!
Причому керування продумане максимально інтуїтивно зрозуміло: два сенсорні слайдери гучності (для кожного з двох виходів навушників — так, саме двох!), один сенсорний слайдер балансу між звуком інструмента і сигналом, поданим на додатковий вхід, один перемикач моделей кабінета. Все. Просто настільки, що навіть незрозуміло — а навіщо читати інструкцію?
А читати її все ж варто, інакше можна так і не дізнатися про багато функцій приладу! Але навіть у своєму найбазовішому застосуванні Element вражає. Не лише виглядом, а й якістю. Вмикаєш — і все, забуваєш про все і заливаєшся в навушниках на довгі години. Зараз складно здивувати когось імпульсними кабінет-симуляторами, але якість імпульсів, створених Darkglass, може здивувати навіть тих, хто, здавалося б, уже все переслухав. Доволі прудкий процесор не залишає навіть натяку на цифрову затримку сигналу. Картину доповнюють АЦП і ЦАП найвищої якості, вхідний преамп/буфер на дискретних елементах класу А та грамотно підібрані опори входів і виходів. Високий опір входу допоможе повністю розкритися інструментам із пасивними звукознімачами, при цьому розробники домоглися чудового динамічного діапазону й вкрай низького рівня шуму. Це прекрасно. І не менш прекрасно те, що виходи для навушників, виконані на роз’ємах «побутового» розміру 3,5 мм, чудово справляються не лише з побутовими низькоомними навушниками, а й відмінно розгойдують «дорослі» моделі. Перевіряв на трьох парах «великих вух» з імпедансами 62, 250 і 600 Ом. Усе працює бездоганно, кожна модель звучить саме так, як має, але характер модельованого кабінета безпомильно вимальовується і на закритих, і на відкритих — і навіть на маленьких 32-омних затичках! Усе звучить. І звучить кайфово!
І все ж не можу досі зрозуміти, чому Darkglass називають Element просто кабінет-симулятором і підсилювачем для навушників. Чому так мало говорять про його шикарний вбудований DI-бокс? Він же попросту всім DI-боксам DI-бокс. З еталонно низьким опором виходу, балансним сигналом і опцією Ground Lift. А вже можливість використовувати його як із симуляцією кабінета, так і без неї — просто безцінна.
Я, звісно, розумію: підсилювач для навушників і все таке, але з таким DI-виходом місце цій педалі — в кінці педалборда! Хоч басового, хоч гітарного. І забути про всі проблеми з підключенням на концертах.
Мене мучило питання, коли я тільки дізнався про вихід Element: навіщо там два виходи для навушників? Спробувавши його наживо, я дійшов висновку, що це пов’язано з потужним функціоналом у сфері підключення додаткового сигналу. Так, сигнал з інших джерел не можна обробити імпульсом кабінета — це доступно лише основному інструменту. Так, цей сигнал можна тільки змікшувати в якійсь пропорції зі звуком інструмента. Але. Якщо ми використовуємо як джерело цього сигналу не плеєр, а, скажімо, синтезатор чи гітару, пропущену через процесор — то нам тут узагалі нічого не треба еквалізувати й обробляти. Це все зробить сам музикант на своєму пристрої. А тут просто підрівняли баланс — і можна репетирувати вдвох у навушниках. Просто чудово.
Особливо тішить те, що другий сигнал можна й не підключати кабелем через гніздо Aux In. Darkglass Element уміє приймати сигнал по Bluetooth. І це дуже класно: менше проводів — більше порядку 😉
Знову ж таки, це не обов’язково має бути записаний трек. Можна й гітару до телефона підключити, обробити яким завгодно застосунком і через Bluetooth передавати результат на Element. Краса.
Збоку педалі скромно причаївся роз’єм USB-C. Це дуже-дуже важливий роз’єм. Він дозволяє оновлювати прошивку і ставити на педаль нові імпульси. Причому імпульси можна брати як із бібліотеки Darkglass, так і встановлювати сторонні. Хоча там такі свої імпульси, що про сторонні можна замислитися хіба через пару років використання, та й то суто з цікавості. А от оновлювати прошивку треба обов’язково і одразу. І встановлювати безкоштовну програму Darkglass Suite. Ось із цього взагалі варто починати роботу з педаллю, скажу я. Бо якщо без цього Darkglass Element звучить чудово, то з цим… Ще не придумали таких пристойних слів, якими можна описати цей захват!
А якщо серйозніше, то частина функцій педалі розблоковується тільки під час редагування через цю саму програму. Це емуляція оконечного підсилювача (ого!), різні положення мікрофона для кабінета і два різні еквалайзери. Після оновлення прошивки додасться ще й шикарний шумозаглушувач на додачу! Тож оновлювати треба обов’язково.
Еквалайзери йдуть на вибір: традиційний і фірмовий Darkglass, вони відрізняються регульованими частотами й можуть дуже по-різному змінювати звукову картину. Обидва доволі потужні, ефективні, фазу викривляють мінімально — як для багатосмугових еквалайзерів.
Шумозаглушувач дуже акуратний, але головне, на мій смак, тут — це все ж емулятор підсилювача. Моделей усього дві: басова й гітарна. Регулювань небагато: Gain, Volume, Presence і Resonance. Для повноцінного підсилювача замало? А для оконечника якраз. Це явно емуляція саме оконечника. І така, що більшість подібних функцій в інших пристроях здаються просто дитячими іграшками. Пластмасовими, неправдоподібно розфарбованими і здатними викликати лише посмішку.
Треба одразу сказати: повною заміною преампу ця емуляція не стане, особливо якщо мова про перевантаження. Тут не вийде Hi-Gain сам по собі. Він і не виходить ніколи в оконечному підсилювачі. А от характерне вінтажне ричання розігнаного оконечника — це так. Прямо дуже так! А якщо не впадати в крайнощі, то на ньому нагулюється приголомшлива легка компресія — дуже красива, природна й музикальна. Додаються потрібні гармоніки, звук стає щільнішим. Звук реально оживає. Для деяких надточних сучасних хайгейнових задач він робить звук навіть занадто жирним. Але його завжди можна вимкнути. А от в інших приладах, де немає такої феноменальної емуляції — її і не ввімкнеш.
Є ще один варіант використання USB-порту. Element може працювати як аудіоінтерфейс. Доволі якісний і доволі портативний. Зрозуміло, що він не може похвалитися тисячею входів і мікрофонними преампами, проте й тут його функціонал мене здивував і порадував. Я цілком міг очікувати від пристрою з USB-портом, що він дозволить записати одну доріжку — вхідний сигнал інструмента. Ось тільки Darkglass Element уміє писати одразу 4 доріжки! Звідки стільки? Сигнал із додаткового стереовходу Aux In записується на дві окремі доріжки, а не на одну об’єднану стерео, що дуже добре. Бо сюди можна подавати сигнал із двох різних джерел. Скажімо, з мікшера, на якому мікрофон запанорамований на один бік, а ще один моно-інструмент — на інший. Та взагалі клас!
А дві доріжки, що залишилися — це сигнал основного інструмента. Так, сигнал традиційно монофонічний. Але. Element уміє транслювати для запису одночасно звук, оброблений кабінет-симулятором, еквалайзером, шумозаглушувачем, емулятором оконечника — усім оцим. І водночас, на іншому каналі — чистий, необроблений, сухий вхідний сигнал! Який потім можна використати для реампінгу. Або, як часто роблять із басом і, іноді, з гітарою — пізніше, залежно від обставин, домішати до обробленого звуку для кращої читабельності інструмента в міксі. І ось ця функція — це прямо вогонь-вогонь. Не просто вогонь, а вогонь-вогонь. Тим більше, що конвертери, як уже згадувалося, в Element стоять просто на заздрість усім!
І останній момент, заради якого точно варто читати інструкцію. Коротку й просту, до речі. Є таке діло: всі складні реальні взаємодії всіх факторів усередині справжньої лампової голови — це поза межами буденності. Це царство чаклунства й магії. Є прекрасні емуляції, але Справжня Лампа поки що все ж живіша й різноманітніша у своїх, часто малопередбачуваних, проявах. Нюанси динаміки, гармонік і тому подібні штуки — не мені вам пояснювати, дорогий читачу! Усе це ви відчули на собі!
Так от, у Darkglass Element передбачено можливість увімкнення після підсилювача, а не інструмента. Причому він здатен витримати колосальну потужність підсилювача — аж до 800-900 Ват, що, загалом, логічно для продукту компанії, яка спеціалізується на басовому підсиленні. Проте це не Loadbox. При використанні лампового підсилювача треба ОБОВ’ЯЗКОВО!!! підключати в паралельне гніздо Element кабінет для навантаження. Безшумно ця конструкція працювати не буде, зате дозволяє записати звук так, що вся динаміка, кожен нюанс роботи підсилювача, включно з впливом ламп оконечника І вихідного трансформатора (ніколи не варто недооцінювати вплив трансформаторів на звук, дитинко — як казав один британський виробник підсилювачів)! І все це без зайвих проблем із мікрофонами, акустикою приміщення і так далі. Казковий пристрій.
Загалом так, жив я без Element. І навіть не підозрював, як мені його бракує! А тепер, познайомившись із ним, уже не уявляю, як жив без нього раніше. І справді, як?
І так, ще раз: він дивовижно красивий. І зручний, простий. І так і проситься в кабіну X-wing Люка Скайвокера. Але, оскільки X-wing та інших міжпланетних винищувачів у вільному продажу поки що немає, рекомендую поки що обзавестися просто Darkglass Element.
