Буває ж таке: дивишся на педаль і думаєш — «яка красуня, мабуть, і звучить шикарно!» Дурне, ірраціональне припущення, на якому нас і ловлять маркетологи з дизайнерами. І все ж інколи трапляється, що вмикаєш цю красуню — а вона звучить ще краще, ніж виглядає. Тоді жодних образ на хитрих маркетологів із дизайнерами: вони просто добивалися, щоб форма відповідала змісту. На жаль, так буває не завжди. На щастя, щодо підписної педалі Paul Gilbert PG-14 це навіть применшення. Це не просто одна з найкрасивіших педалей у світі. Це ще й одна з найкрасивіше звучних педалей. І навіть одна з найрізноманітніших педалей перевантаження, які тільки існують.
Але відкладемо конкретику й поговоримо про глобальне. Ні, не про потепління. Поговоримо про каскадування гейну — буквально кілька рядків. Каскадування гейну — це дуже класна тема. Це коли перевантаження виникає не в одній ланці ланцюга (як, наприклад, у майже всіх класичних фузах, багатьох овердрайвах і дисторшнах), а в кількох. Сигнал послідовно проходить через кожен такий каскад і на кожному етапі додатково перевантажується й забарвлюється. Це дозволяє отримати значно вищий рівень гейну та компресії, ніж якщо перевантажувати лише одним каскадом, і водночас домогтися нижчого рівня шуму, відсутності відвертої фузовості на високому гейні, величезного сустейну, вищої чи нижчої компресії — і купи інших приємних речей. А ще, оскільки кожен із каскадів привносить щось своє, можна отримувати найрізноманітніші відтінки звуку.
Варто зауважити: каскадування гейну — це не обов’язково фішка якоїсь конкретної педалі чи підсилювача. Це те, що можна отримати, комбінуючи різні пристрої і навіть режими роботи їхніх елементів. Один із класичних прикладів каскадування гейну — це сильно розкачаний ламповий підсилювач, у якого в перевантаження пішов саме оконечний каскад. Ніби є преамп у цього підсилювача, навіть зі спеціальним каналом перевантаження, де ми його ніби й отримуємо. Проте багато гітаристів надають перевагу звучанню саме «розкочегареного» підсилювача, де лампи оконечного каскаду додають власні спотворення до вже спотвореного сигналу після перевантаженого преампа. І — о диво! — звук від цього часто стає гладшим, густішим, може навіть здаватися менш спотвореним. Або навпаки — усе залежить від схемотехніки й налаштувань. І з цими факторами можна грати, додаючи й забираючи гейн на каскаді преампа й оконечника, отримуючи цілком різне звучання залежно від пропорцій (а сам преамп може містити багато каскадів гейну, іноді регульованих окремо — додаткові можливості формування звуку). А ще можна додатково розігнати цей підсилювач спереду педаллю овердрайву чи бустером. Так, бустер — теж такий собі каскад гейну в загальному ланцюгу, навіть якщо сам по собі перевантаження не дає і зветься оманливо «чистим бустом». Бо чистий він сам по собі, а разом із преампом може влаштувати ого-го яке перевантаження. Раз дає підсилення — отже, це вже каскад гейну. У каскадуванні гейну важливо не те, наскільки перевантажує кожна окрема частина, а те, як вони працюють разом.
Отож маємо класичну систему з кількома каскадами гейну: ламповий підсилювач і бустер перед ним. Додаємо вхідну чутливість — перевантажується преамп, додаємо мастер-гучність — перевантажується оконечник. Додаємо бусту — він додатково перевантажує той самий преамп, але вже інакше, зі своїм забарвленням, а той, своєю чергою, довантажує оконечник… Найпростіша система — а скільки в ній варіантів звучання! А якщо бустер ще й акцентує ті чи інші частоти… Шкода, що в форматі педалі такого досі не робили — бо поки розженеш оконечник потужного лампового підсилювача, часом можна лишитися без вух.
Але це вже не має значення, бо тепер такі педалі роблять. JHS PG-14 — саме така педаль. Що й не дивно. JHS PG-14 позиціонується як підписний Distortion великого Paul Gilbert. І якщо вона вміє набагато більше, ніж передбачає саме поняття педалі Distortion — це цілком логічно й очікувано від педалі, що народилася в співпраці Josh Scott, засновника JHS, і Paul Gilbert. А Paul Gilbert — це не просто Великий Гітарист. Це ще й доволі освічений Великий Гітарист. Із дуже широким музичним кругозором. І прекрасно обізнаний в обладнанні. І дуже, дуже люблячий педалі перевантаження. За сукупністю збіжних заяв його самого, техніків і колег по сцені можна стверджувати, що останніми роками середній термін перебування педалі на його педалборді рідко перевищував один тиждень (Один тиждень, Карле!). Просто далі хотілося інших відтінків — і педалі мінялися на інші. Потім прибрані педалі часто знову з’являлися на педалборді. На ще кілька днів.
Тож дивно було б очікувати від підписної педалі Paul Gilbert, до того ж створеної JHS, що вона виявиться нормальною, навіть чудовою, але звичайною педаллю з одним конкретним звуком і характером. Тут, за побажаннями маестро, ідею каскадування гейну в педальному форматі виведено на цілком новий рівень.
Педаль виконана в естетиці 80-х — з яскравими блакитним і рожевим кольорами. Зібрано, як завжди у JHS, якісно й міцно. Зображення взуття — не випадковість, як і назва педалі: 14 — це розмір взуття і Paul Gilbert, і Josh Scott. По-нашому — 47-й розмір. Не дивно, що вони одразу помітили це одне в одному під час знайомства. Так і хочеться сказати, що це було першим, що вони побачили, наближаючись одне до одного. Напис ієрогліфами на кедовій піктограмі — це ім’я Paul Gilbert японською. На педалі шість ручок. І три з них — це гейн! А якщо не бути аж надто прискіпливими, то ручку VOL, яка регулює вихідну гучність, теж можна вважати ще одним регулятором гейну в парі з підсилювачем, у який PG-14 вмикається (про що ми вже казали вище). Але не будемо аж такими педантами, гаразд? Тоді виходить, що безпосередньо регуляторами гейну педалі не є ручки VOL, TONE (традиційний для педалей регулятор верхів) і MID FREQ (обирає частоту підсилення для бустера — тож на характер гейну вона впливає, а на його рівень ні).
А от ручки DRIVE, PUSH і MID — напряму впливають на рівень гейну педалі. Кожна з них — регулятор гейну відповідного контуру, або, якщо хочете, каскаду гейну. Бо ці три різні контури з’єднані послідовно, і сигнал проходить крізь кожен із них, змінюючись, спотворюючись, забарвлюючись, збагачуючись і руйнуючись.
DRIVE регулює рівень гейну доволі традиційного перевантаження на операційних підсилювачах. Достатньо гнучкий, з помірною, не надмірною компресією. У міру гладкий, у міру кошлатий. З відгуком, що доволі нагадує лампу. Цілком гідний того, щоб бути випущеним окремою повноцінною педаллю — багато самостійних педалей позаздрили б якості й гнучкості цього перевантаження! Загалом — граєш і кайфуєш. Paul Gilbert такого вистачило б, мабуть, навіть більш ніж на тиждень. Може, на цілих два, а то й три!
PUSH — це преамп на польових транзисторах. Точніше, ручка PUSH регулює саме його рівень гейну. Дуже світла, жива й органічна штука на низьких значеннях PUSH. Дуже яскрава, жорстка, різка й пекуча на високих значеннях. Уміє поводитися в дусі лампового оконечника чи студійного консольного преампа — залежно від того, як ви крутнете PUSH і ручки, пов’язані з попередніми каскадами схеми. У поєднанні з DRIVE легко накрутити імітацію функціональних елементів лампового підсилювача: преампове спотворення від DRIVE потрапляє в злегка чи сильно перевантажений оконечник PUSH. Дуже динамічний, дуже різноманітний, неймовірно чутливий до найменших нюансів гри. Мабуть, самого лише цього каскаду Paul Gilbert вистачило б майже на місяць, поки не набридне. Уже цих двох каскадів було б більш ніж достатньо для будь-якої чудової педалі. Але тут JHS PG-14 дістає з рукава навіть не козир, а джокера: ручка MID регулює рівень бустера середніх частот. А вже згадувана ручка MID FREQ обирає, яку саме ділянку середніх частот підсилюватиме бустер. Схемотехнічно бустер розташований на самому початку, ще до основних перевантажень. І якщо за його допомогою проштовхувати ту чи іншу ділянку частотного спектра, можна отримати таке розмаїття відтінків перевантаження від наступних каскадів, що просто бракує слів це описати. А вихідного рівня цього бустера цілком вистачить, щоб перетворити будь-який із наступних каскадів (чи їх разом) із пристойного людського драйву/дисторшна на безсоромний, невихований, отруйно плюючий і напалмом палючий фузз! Перерахувати всі варіанти використання JHS PG-14 я не зможу: тут можна отримати ледь помітний, але цілком різний за відчуттям і тембром break-up двох видів (від перевантаження на операційниках DRIVE і від преампа на польовиках PUSH), змішати його в будь-якій пропорції та змінити до невпізнанності, підсилюючи різні частоти бустером. Те саме стосується овердрайву, дисторшна й фузу. Ступінь органічності звучання при цьому цілком на рівні, близькому до реального лампового підсилювача, розігнаного бустером. Додайте до цього виняткову чутливість до маніпуляцій ручками гучності й тону на гітарі… Ця педаль не набридне доти, доки не вдасться знайти й перепробувати всі можливі комбінації — кожен поворот кожної ручки справді кардинально змінює весь звук! Не знаю, у якому році якого тисячоліття хтось нарешті зможе перепробувати всі ці варіанти.
Отже, що маємо в підсумку? Педаль, яка звучить чудово в кожному своєму прояві й кожним своїм елементом. І яка настільки позамежно різноманітна, що не зможе набриднути навіть самому Paul Gilbert. Жанрово підходить практично до будь-якого стилю, крім хіба що екстремального металу (там, імовірно, знадобиться ще й зовнішній еквалайзер — через надто сильну середину). Ну і, звісно, дивовижно красива.
Плюси: найвища якість звуку, безпрецедентно широкі можливості формування звуку, включно з самою структурою гейну. Дивовижно красиве оформлення, яке тішить око, надихає і самим своїм виглядом покращує навички гри на гітарі.
Мінуси: немає окремого футсвіча для бустера. Найширші можливості регулювання означають, що спершу може бути непросто знайти бажане звучання. Доведеться витратити трохи часу, щоб розібратися, як звучить кожна секція і як вони впливають одна на одну, аби швидко наруляти потрібні звуки.
Вердикт: якщо потрібна просто чергова педаль для однієї задачі — можете йти далі. JHS PG-14 — це педаль для музиканта-шукача, для того, хто любить експериментувати, чий звук і музика постійно еволюціонують і потребують обладнання, здатного гнучко підлаштуватися, підтримати й розвинути будь-яку музичну ідею. І ще одне: вона просто приголомшливо красива!
